«Черкаські Мавпи» нещодавно зібралися у повному складі і відразу виграли трофей. Ним став меморіал Гаврилова, який днями завершився у Запоріжжі. Капітан «Черкаських Мавп» Олександр Кольченко оцінив перемогу на турнірі в Запоріжжі та поділився своїми очікуваннями від майбутнього сезону.
– Сашо, як настрій після здобуття першого трофею у сезоні?
– Відразу хочу сказати про свої емоції. У мене було дуже затяжне літо без команди. Спочатку відпустка, після цього підготовка і сам чемпіонат Європи. Скучив за командою, за хлопцями. Зараз відчуваю себе прекрасно.
– Прекрасне повернення: ви виграли перший трофей сезону.
– Я люблю одну приказку – “Як корабель назвеш, так він і попливе”. Тут можна трохи перефразовувати, але я думаю, як сезон почнеш, так він і буде для нас складатися. Для нас було принципово здобути перемогу у Запоріжжі. Я вважаю, що на цей момент ми сильніші від цих суперників і заслужено здобули трофей. Але важливо було довести це, відчути упевненість у своїх силах і загартувати дух переможця. Я радий, що це нам вдалося зробити. Скажу, що у чемпіонаті усі з трьох наших опонентів будуть здатні відібрати очки у кожного з команд Суперліги, особливо у себе вдома. Зважаючи на наші завдання на сезон, потрібно вигравати у кожному матчі, і я радий, що “Черкаські Мавпи” у хорошому настрої підходять до старту сезону.
– Які завдання стоять у команди?
– Ми не маємо програти жодного домашнього матчу у Суперлізі! Наш зал має бути нашою фортецею і я скажу, що, зважаючи на нашу підтримку і командні настрої це реально. Також ми хочемо, аби у Черкасах залишилися нагороди чемпіонату. Ще у минулому сезоні багато говорили про бронзу, а я от не хочу бронзи, у мене її було і так багато у складі “Хіміка”. Я хочу метал дорогоцінніший і це цілком реально.
– Ти зараз дивишся з огляду складу, який підібрався у “Черкаських Мавпах”?
– У цьому році у нас хороший склад. Відчутно, що пророблена велика робота і, думаю, на сьогодні мої амбіції не безпідставні. Давайте розбиратися по позиціях. На місце першого номера у нас сильні два гравці. Усі знають Ігоря Бояркіна, думаю, він один із кращих перших номерів захисного плану. У нас з’явився Марінов – розумний, швидкий та небезпечний розігруючий, який особисто мені дуже імпонує в ігровому плані, до того ж він ще й, здається, дуже хороша людина. Далі – позиція другого номера, про себе я не буду говорити, але, окрім цього, у нас є молоді гравці дійсно дуже високого класу, які можуть зіграти у цій позиції та епізодично закрити позицію третього номера, це: Кобець, Ткаченко та Руслов. До нас прийшов гравець збірної та один із колишніх лідерів “Хіміка” – Вова Конєв. У позиції четвертого номера міці додають Поповіч та Липовцев. До нас приєднався доволі кваліфікований центровий – Джеферсон. Невеликою прогалиною я хіба що бачу відсутність другого п’ятого номера, у Скапінцева травма і дуже бажано, аби хтось його замінив на цей період. Я озвучив приблизно наш склад і ви самі можете зробити висновок – робота дійсно була проведена тренерським штабом на високому рівні. Впевнений, що ми боротимемося за найвищі місця.
– Цього сезону в українській Суперлізі Парі-Матч буде 8 клубів. На твій погляд скорочення кількості команд це плюс чи мінус для ліги?
– Як на мене, краще, але якісніше. Думаю, це слушний крок. Давайте пригадаємо три клуби, яких не буде у цьому сезоні. У Кремня був дуже важкий зал, точніше його відсутність. У «Волині» майже з першого туру були фінансові проблеми, ця постійна інформація у пресі, збір грошей з уболівальників, виїзди, які були під питанням, все це не личить головній лізі країни. Я теж переживав за цей регіон, за гравців, але реалії, на жаль, сьогодні такі. Є ще «Кривбас», у якому власники поставили зависоку планку, а після цього не змогли її втримати. Думаю, звуження кількості клубів максимально зменшить кількість подібних випадків, а команди гратимуть у хороших залах.