Володимир ХОЛОПОВ: «Хочеш бути чемпіоном – маєш стелитися паркетом»

Володимир ХОЛОПОВ: «Хочеш бути чемпіоном – маєш стелитися паркетом»

У переддень відльоту національної жіночої збірної України до Чехії на чемпіонат Європи головний тренер команди Володимир Холопов задовольнив журналістський попит на інформацію щодо команди та її цілей на Євробаскеті.

— Вдалося зібрати гарних гравців, кожна грає у своєму клубі, як зірка, тому працювати складно. Набагато простіше було працювати під час кваліфікації, бо часу на підготовку було менше і він минав швидко, не було непорозумінь. Зараз усе дещо складніше, часу на підготовку було більше, але не можу сказати, що його виявилося достатньо. Кілька гравців прибули тільки 22 травня і не зовсім вистачило часу добре підготуватися у тактичному плані. Але на фінальну частину Чемпіонату Європи їдемо у піднесеному настрої, з гарними сподіваннями. Ми набрали непогані кондиції, турнір у Греції це продемонстрував. Остання гра з командою Греції показала, що у нашої команди є характер і є безумовне бажання вигравати. Це вселяє у мене впевненість, що ми можемо виступити успішно.

— У якому стилі гратиме збірна України, чи це буде темповий баскетбол, чи швидкий з переходами?
— У нас у команді нема номінальних центрових, ви знаєте, що відмовилася грати гравець, який мав нас підсилити (Валерія Бережинська – ред.). Але якщо взяти середній показник зросту стартової п’ятірки, він вищий за будь-яку команду. Перші і другі номери достатньо кремезні і високі, а треті, четверті і п’яті номери – це усе люди, що можуть вільно грати із замінами. Так ми прагнули діяти на усіх підготовчих турнірах і не можу сказати, що усе це ми робили небезуспішно. Збірна Франції припустилася 21-ї втрати у грі з нами, Чорногорія – 29-ти втрат, тобто кожна команда, що діяла проти нас, робила велику кількість втрат. Є ілюзія, що йде зміна, перший номер приймає п’ятого, але спробуй віддай туди гарну передачу, коли є страховка з дальнього боку. Так ось коли ми граємо з бажанням, коли граємо за отримання і зі страховкою, у нас усе виходить. Питання – як нам це зберегти на усі ігри чемпіонату Європи, щоб на сто відсотків усі викладалися і грали так, як вони повинні грати, і так, як вони епізодично грають. Якщо вони зможуть витримати у такому самому темпі, все буде гаразд. Захист – це 99% бажання гравця захищатися. Якщо нема бажання, решта немає сенсу. Коли буде бажання і ми його збережемо, буде і гарний результат. У нас, безумовно, є перевага у швидкості – не знаю, хто може зупинити Аліну Ягупову, не маю уявлення про такого захисника. Наші четверті номери достатньо швидкі і технічні і здатні обіграти з периметру будь-якого центрового команди-суперниці, з гарним триочковим кидком. У нас є свої козирі, які ми спробуємо використати. Ми не будуємо гру так, як, скажімо, збірна Росії, маючи п’ятьох центрових 195 см, які тиснуть з-під кільця. Ми використовуємо щось інше, нажаль, на турнірах ми мали не зовсім високий відсоток влучань, але так буде не завжди. У нас бувають і вищі відсотки. Коли це відбудеться і результат буде іншим.

— Наскільки Яцковець і Білоцерковська (що замінили Бережинську і Дубровіну – ред.) вписалися у Ваші ігрові схеми?
— Вони пропустили тільки чотири дні зборів, коли команда була на турнірі у Франції. Вони не пропустили щось глобальне. Те що стосується Олі Яцковець, вона зі мною працювала у "Авангарді", я пробував деякі схеми у клубному баскетболі, тому вона знає і комбінації, і зонний пресинг. Усе це їй відомо. А Аріна Білоцерківська – дуже досвічений гравець, зі світлою головою. Вона добре читає баскетбол, добре його розуміє і їй не складно запам’ятати ті взаємодії, які ми граємо. Вона дуже добре зарекомендувала себе і у Латвії, і у Греції. Виходила на заміну, не було провалів, вона добре організовувала гру. Так, є проблема, що антропометрія інша і ми змушені міняти форму захисту з її появою на майданчику. І тому гравці мають переключитися. З одної форми захисту на іншу, де ми маємо грати дещо по-іншому. Якщо гравці триматимуть концентрацію і не провалюватимуться у цих епізодах, Аріна гратиме достатньо часу.

— Вдалося збалансувати команду у фізичних кондиціях?
— Скажу точно, що вони не змучені, не зморені. Так, у кожного гравця сезон був тривалим і втома накопичується, хочеш ти цього чи ні. Ми не бігали на стадіоні, не працювали з гантелями, не присідали зі штангою, більше займалися баскетболом, тактикою і більше грали – те що будь-який гравець любить більше. За рахунок ігор ми увійшли у кондиції, думаю, практично усі у достатньо гарних кондиціях перебувають, що ж до Олесі Малашенко – у неї зберігся голод до баскетболу. Вона два місяці не тренувалася і їх хочеться грати у баскетбол, думаю, брак фізичних кондицій компенсує її бажання. У Греції наша команда виглядало по-іншому з її присутністю.

— Ви вже зламали традицію, що були чемпіонками по товариських матчах.
— Це стосувалося і жіночого і чоловічого баскетболу. Сам коли грав, пам’ятаю. Коли ігри нічого не вартують, усі набирають вісти, усі такі гарні, зараз вийшло навпаки, нам трохи дали по шапці, трохи усі реально подивилися на свої сили, хто з себе що уявляє. Ми щось з корегували і сподіваюся, гравці самі для себе винесли якісь уроки. Бо дуже важливо, щоб гравець важав себе професіоналом і усвідомлював – він не може дозволити собі ані на мить розслабитися. Хочеш бути чемпіоном – маєш стелитися паркетом, маєш бігти, стрибати на голову, працювати ліктями, як ми ось зараз грали у Греції проти збірної цієї країни. Усі отримали, комусь палець вибили, комусь губу розбили, комусь ніс, і я був найщасливішою людиною, бо наші гравці усе на собі відчули і тепер, я сподіваюся, вони розуміють – щоб потрапити туди на гору, треба грати ось так, зі злістю, не шкодувати нікого, бо їх ніхто ніколи не пожаліє. Ми, насправді, тільки карабкаємося вгору.

— Позиційний напад це глобальна проблема у команди?
— Нажаль, ми не можемо до кінця засвоїти тактичний матеріал, не можемо вивчити комбінації. Якщо хтось дивитиметься наш скаутінг, або ж пробує нарізати, він не зможе цього зробити. За шість ігор ми зіграли до кінця дві-три комбінації. Якщо хтось це побачить, він щасливчик. Я це побачив, бо я знаю, які ми комбінації маємо грати. Це проблема, але ми маємо трохи часу, дещо спростимо і будемо більше грати зі збірною Чехії. Це наша перша гра на чемпіонаті і ми маємо будь-що її вигравати. Інших варіантів немає. Усі сили направимо на те, що ті тактичні взаємодії, які краще гравці сприймають, ми їх будемо частіше грати і використовувати. А далі спробуємо набирати по ходу турніру усе інше.

— Які функції будуть у Д'Андри Мосс?
— Для того, щоб функціонував наш захист, зі змінами, нам потрібна відповідна антропометрія гравців. Мос потрібна як перший номер, ми грали з 2-го по 5-й номер і не мали жодних проблем. Мосс потрібна, як перший номер, щоб ми могли агресивно діяти, не даючи супернику можливості комбінації проводити. Вона нам потрібна у надійності, щоб вивести м’яч, віддати передачу Аліні (Ягуповій – ред.), Аліна вирішить питання, віддасть шість результатних передач, закине 30 очок, а усе інше ми за нею підчистимо і підберемо. Це жарт (каже звертаючись до Ягупової –ред.) 30 – це замало (сміх у залі – ред.).

— На який виступ ви розраховуєте, який результат вважатимете задовільним?
— Скажу відверто, я не ставлю ніколи глобальних завдань перед гравцями, конкретне завдання ставиться на конкретну гру. Наше завдання – виграти єдину гру – найближчу. Коли ми виграємо кожну гру, тоді ми подивимося, яким буде результат. Якщо ви в арифметиці розумієтеся, то перемоги приведуть нас до чемпіонства.

Источник

Следующая новость
Предыдущая новость

Выгодные условия азартных партий онлайн: правила успешной игры Комфортабельное такси в Алматы по выгодной цене Виртуальный мир: начни зарабатывать деньги уже сегодня Игровой клуб для любителей острых ощущений Качественная футбольная аналитика