Уродженка Львова, триразовий призер Олімпійських ігор, чемпіонка світу та п'ятиразова чемпіонка Європи Марія Стадник поділилася подробицями переходу до збірної Азербайджану.
– За Азербайджан ви вступаєте уже 10 років. За цей час часто чули докори на свою адресу?
– Я такі докори чую до цих пір. Знаєте, після Олімпіади-2016 читала інтерв’ю мера Дагестану. Він сказав, що пишається своїми земляками, які у складі команд інших країни здобувають медалі Ігор. Тобто, їм не важливо за яку країна виступає спортсмен, вони ним просто пишаються.
А у нас таких атлетів називають зрадниками. Попри обставини, які змусили мене виступати за Азербайджан, до цих пір мене називають зрадницею.
– Під обставинами ви маєте на увазі те, що тренери збірної робили ставку на Ірину Мерлені, а не на вас?
– Мені часто кажуть, що я продалася. А це не зовсім правильно. Насправді, мене продали. Українська Федерація отримали за мене хороші відступні. Тож, я не продавалася, мене продали. Точної суми уже і не згадаю, а говорити приблизну суму відступних не хочу, щоби мені потім не дорікали цим. Але на той час це були хороші гроші.
– Якби не були ситуації із Іриною Мерлені, ви би не перейшли в Азербайджан?
– Ні, не перейшла би… Мені говорили, що я надто молода і можу ще виступати серед юніорів. Мовляв, твій час ще настане. Я ж була готова до виступів серед дорослих, тому вирішила не чекати того часу, а уже зараз боротися на серйозному рівні. Для цього знадобилося змінити громадянство.
Не забувайте, що спортивна кар’єра може бути короткою, якась травма може змусити припинити виступи. І можна не дочекатися шансу себе показати. Тому, не хотіла чекати, коли завершить кар’єру Ірина Мерлені. Я була молода, амбіційна, сповнена сил та впевненості у собі. Якби я програла Мерлені на змаганнях, це була би зовсім інша ситуація. Але ж мені навіть не дозволяли з нею боротися. Було дуже прикро, тому прийняла рішення переїхати туди, де в мене віритимуть.