Юлія Джима, за котру так вболіває вся країна, виявляється, аж дуже не любить спілкуватися з представниками мас-медіа. На прохання журналістів, яких від України у «мікс-зоні» було аж цілих троє, дати інтерв’ю після індивідуальної гонки, Джима відповіла: «Потом». Коли ми підійшли розпитати, що означає «потом», біатлоністка сказала: «Потом, в письменном виде» і швидко побігла в роздягальню, навіть не слухаючи, що один із журналістів зауважив, що працює для телеканалу. Ситуація поглиблюється тим, що Джима відмовляється давати коментарі вже два роки поспіль. Фраза «потом, в письменном виде», взагалі, виглядає знущанням. Тренер каже, що нібито Джима побоюється перекручування сказаного нею. Але якщо інтерв’ю записується на відео, ймовірність перекрутити сказане практично відсутня.
Старший тренер жіночої збірної України Урош Велепець повідомив, що на останній стрільбі у Джими був «самостріл» (куля вилетіла після того, як атлетка закрила затвор після передостаннього пострілу). Мовляв, саме цим була дуже засмучена Джима і тому не дала коментар. Звісно, засмучення спортсменки можна зрозуміти, але коли воно повторюється із гонки в гонку, справа не просто у засмученні, а й у ставленні. І не просто до українських ЗМІ, а й до вболівальників. Вочевидь Юлія Джима не до кінця розуміє, що презентує на змаганнях всю Україну, не виступає просто для себе, а тому має зобов’язання розповісти про те, як провела гонку, що вийшло, а що ні. Так роблять всі європейські біатлоністи, котрі виступають на нинішньому чемпіонаті світу. Габріела Коукалова, Лаура Дальмаєр, Доротея Вірер, Кайса Макарайнен дають інтерв’ю не лише мас-медіа з рідних країн (що не обговорюється), а й журналістам фактично з усіх країн, акредитованих на змаганні. Коукалова, скажімо, сама прийшла до чеських журналістів у медіа-центр після офіційної прес-конференції. Вона, як і Дальмаєр, дає по 20-30 коротких інтерв’ю після гонок. Читачі нашого сайту завдяки цьому почитали і переглянули ексклюзивні інтерв’ю зі згаданими зірками. Зауважте, із зірками першої величини. До Джими запитань в іноземців немає, але щоразу у «мікс-зоні» на неї чекають 2-3 українських журналісти. Ми всі розуміємо, що у Джими є потенціал стояти поруч зі згаданими лідерами світового біатлону на подіумі: у неї класна швидкість, але, на жаль, підводить стрільба. З усіх боків лише й чути слова підтримки на адресу Джими від вболівальників. Однак вона чомусь не відповідає їм взаємністю під час тренувань. У той час як атлети інших країн або, скажімо, навіть українські чоловіки-біатлоністи, постійно знаходять можливість під’їхати до бортика траси, за яким стоїть група людей з синьо-жовтими прапорами, Джима у бік українських уболівальників навіть не повернеться. Наголошу, мова не про змагання, а про так звану «розкатку» до виступу. Знову згадаю Коукалову, яка після перегонів записала на свій гаджет подяку для своїх уболівальників під час «розкатки» на тренуванні.
За словами Велепця, Джима хоче, аби запитання їй надіслали електронною поштою, а вона відповість на них в такий же спосіб. Питання: чому такого Вашому кореспонденту не пропонувала жодна зі біатлоністок, згаданих вище, навіть Доротея Вірер, котра сьогодні припустилася трьох промахів і посіла лише 16 місце, а спокійно розповіла чому промазала?
Концентруючись на результаті і прагнучи максимуму, спортсменка не має забувати, що за неї вболіває вся країна, а тому слід знайти бодай 2-3 хвилини, щоби відповісти на кілька запитань, які дадуть розуміння шанувальникам біатлону, чому атлетка провела гонку саме так, чому щось не вдалося. Зрештою, у сьогоднішніх перегонах Джима увійшла до топ-десятки, що після попередніх гонок виглядало аж ніяк не провальним результатом. Так, хотілося медалей, хотілося усім. Але це – спорт і буває по-різному. Важливо, не втрачати своє обличчя і залишатися людиною у ставленні до інших людей.
Це має розуміти і спортсменка, і її тренер, і Федерація біатлону. Усі вони мають приклад роботи їхніх колег з мас-медіа перед очима, на чемпіонаті світу.
Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ, спеціально для Sport.ua з Хохфільцена