Після успішних виступів Усика та Гвоздика від Ломаченка очікували лише одного – яскравої та впевненої перемоги. Звісно, багатьом вболівальникам Василя хотілося уніфікації титулів, проте в силу різних обставин зустрітися з чемпіонами поки що не вдається. У такій ситуації варто віддати належне промоутерам українця, котрі підібрали одного з найоптимальніших можливих суперників – Джейсона Сосу. Можливо, американець – далеко не найсильніший опонент у своїй ваговій категорії, проте його характер, стійкість та бійцівські якості зробили з нього доволі таки непоганого боксера. Як би там не було, та Василь завжди з повагою ставився до будь-якого опонента, тому про якусь недооцінку навіть не могло бути мови. Стартовий раунд показав, що боксери не збираються форсувати події – Василь на правах чемпіона зайняв центр рингу і тримаючи суперника на дистанції час від часу викидав одиничні ударі. Джейсон особливу увагу приділив захисту та ногам, тому про атаку думати часу не було. Перед двобоєм багато експертів відзначали, що американець доволі брудний боксер – саме це він довів вже у другій трихвилинці, коли декілька разів пробив нижче пояса, зокрема, в ногу Ломаченка. Третій період продемонстрував вишукану роботу на ногах від чемпіона – українець кружляв над суперником, намагаючись знайти слабкі сторони в захисті суперника. Натомість, Соса виглядав моментами безпорадним і відповідав лише клінчем та ударами в захист. Несподівано на початку четветрого раунду Джейсон зробив спробу захопити центр рингу та пішов вперед, проте такі дії успіхом не увінчалися – чемпіон відповів комбінацією, чергуючи удари в тулуб та голову. Кінцівка першої половини бою ознаменувалася підвищенням активності та повним домінуванням Хай-Тека. Василь провалював захист суперника, розбивав того з різних дистанцій та грав на публіку – злий Соса мчався вперед, стаючи легкою мішенню. Претендент вів себе агресивно та зухвало, час від часу додаючи до цього брудний бокс.